Комплексна програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику.

Насильство щодо жінки є актуальною проблемою в українському суспільстві, без подолан- ня якої неможливо створити сприятливі умови для реалізації принципу рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків. Часто жінки перебувають у ситуації економічної та емоцій- ної залежності у стосунках з чоловіком і змушені терпіти негативне ставлення та миритися з насильницькою поведінкою чоловіка. Стратегії подолання насильства щодо жінок перебувають у наступних площинах: врахуван- ня потреб потерпілої, зміна традиційних суспільних цінностей, які виправдовують насильниць- ке ставлення до жінки, надання допомоги потерпілим, забезпечення захисту їх прав і покарання винних. У контексті надання допомоги жінкам, які пережили насильство, важливою складовою є забезпечення їх комплексної реабілітації для відновлення соціальних функцій, морального, фізичного та психічного стану, корегування поведінки та формування досвіду нових стосунків без насильства. Реабілітаційні заходи мають поєднуватися з наданням необхідної підтримки, допомоги, кризового втручання, співпраці з членами сім’ї і оточенням щодо подолання про- блем, які викликають кризову ситуацію із використанням різноманітних за змістом, терміном надання і формою соціальних послуг тощо. У рамках реалізації проекту «Свобода від насильства: розширення прав та можливостей дівчат і жінок у складних життєвих обставинах», який спільно з Міністерством соціальної політики України реалізовував МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», за фінансо- вої підтримки Агенції ООН Жінки, було розроблено Комплексну Програму корекційно-реабі- літаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику (далі – Програма). Розробці цієї Програми передувало проведення дослідження «Попередження насильства над жінками, які перебувають у складних життєвих обставинах: стан розвитку та забезпечення діяльності» (на прикладі м. Києва), одним з предметів якого було визначення соціального пор- трету та потреб жінок, які пережили/переживають насильство. У 2013 році дану Програму було апробовано в місті Києві державними соціальними служ- бами та громадськими організаціями, які в силу своїх повноважень чи цілей професійної ді- яльності здійснюють роботу із зазначеною категорією осіб. Під час апробації здійснювався зворотний зв’язок від спеціалістів та учасників Програми, що сприяло її доопрацюванню. Ця Програма стала результатом роботи експертів з числа науковців і практиків, спеціалістів, що безпосередньо працюють з сім’ями, жінками та чоловіками, які стикаються з проблемою насильства, та базується на міжнародному і українському практичному досвіді роботи з цією проблемою. Сподіваємось, що інформаційно-методичні матеріали щодо впровадження даної Програми будуть корисними не лише для працівників державних закладів, установ та організацій, діяль- ність яких спрямована на запобігання насильству в сім’ї, а також для представників громад- ських організацій та спеціалістів інших структур, дотичних до надання послуг і здійснення реабілітації дівчат і жінок, які пережили насильство. Дякуємо авторам Програми та тим, хто брав участь у її апробації: всім, чия зацікавленість та велика праця допомагають розвивати та удосконалювати державну політику щодо попере- дження насильства в сім’ї, насильства щодо жінок. Заступник Міністра соціальної політики України Федорович Н.В. Виконавчий директор МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» Скіпальська Г.Б. Блок 1. Концептуальні засади Комплексної Програми корекційно-реабілітаційної 5 роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство... БЛОК 1. Концептуальні засади Комплексної Програми корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику За статистикою близько 90 % випадків звернення щодо насильства в сім’ї надходить від жінок. В результаті пережитого насильства, іноді неодноразового, вони часто набувають деяких особис- тісних рис, які потребують глибокої корекції та підтримки. Вони дуже не впевнені в собі, мають глибоку недовіру до себе та до інших людей, часто самі стають агресивними чи провокують агре- сію з боку оточуючих. Ці прояви вимагають особливого підходу при організації роботи. Особливою категорією постраждалих від насильства є дівчата-підлітки. В підлітковому віці діти стають більш вразливими і, крім того, більш ризикованими. Вони вже вважають себе до- рослими. Саме в підлітковому віці найбільше дітей іде з дому і може потрапити в дуже небез- печне середовище. З одного боку, підліток вже досить доросла людина і може самостійно звертатися за допо- могою. З другого боку, його гармонійний розвиток залежить від взаємин з батьками, або осо- бами, які їх замінюють (опікуни, прийомні батьки, інші родичі тощо). Тому робота з підлітком є максимально плідною, якщо супроводжується психологічною роботою з батьками. Причини, прояви і наслідки насильства в кожному конкретному випадку є унікальними. Психологічний стан дівчини, жінки, яка постраждала від насильницьких дій, залежить від си- туації насильства, типу насильницьких дій, їх частоти, того, хто є насильником, які з ним (чи нею) у жертви відносини і, звичайно, від особистості самої постраждалої людини. Психологічні прояви результатів насильницьких дій можуть спостерігатися в різних сферах життя людини і впливати на неї протягом тривалого періоду. Саме тому в роботі з жінкою, яка пережила насильство, важливо забезпечувати комплексний підхід. З цією метою у рамках реалізації проекту «Свобода від насильства: розширення прав та можливостей дівчат і жінок у складних життєвих обставинах» було розроблено проект комп- лексної Програми для дівчат (14-18 років) і жінок, які пережили насильство, або належать до групи ризику (далі – Програма). Програма складається з чотирьох блоків, поданих окремими розділами для дівчат (14-18 ро- ків) і жінок, а також сесій консультативної роботи з батьками (або особами, які їх замінюють) дівчат, які пережили насильство. Програма містить такі чотири блоки: 1. Діагностика психоемоційного стану дівчини, жінки (представлена панель діагностичних методів та алгоритм їх використання). 2. Індивідуальна робота (описана методика проведення індивідуальної реабілітаційної ро- боти у вигляді занять). 3. Мотиваційне консультування (спрямоване на визначення рівня мотивації для участі у Програмі, формування або підвищення мотивації). Блок 1. 6 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику 4. Групова робота передбачає: Теми для проведення групової роботи з дівчатами (14-18 років): Тема 1. Вступ до Програми. Знайомство / 1 заняття Тема 2. «Чи ми схожі, чим ми відрізняємось» / 1 заняття Тема 3. «Індивідуальні кордони» / 1 заняття Тема 4. «Розвиток довіри до групи» / 1 заняття Тема 5. «Стереотипи сприйняття себе та інших» / 1 заняття Тема 6. «Я і світ навколо мене» / 1 заняття Тема 7. «Насильство та насильники в нашому житті» / 1 заняття Тема 8. «Моє почуття гідності і мої права» / 1 заняття Тема 9. «Моя внутрішня сила» / 1 заняття Тема 10. «Я в майбутньому». Завершення, підбиття підсумків / 1 заняття Теми для проведення групової роботи з жінками: Тема 1. Вступ до Програми. Знайомство. Напрацювання правил роботи групи / 1 заняття Тема 2. Постановка індивідуальних цілей та побудова перспективних планів щодо гармоні- зації власного життя / 1 заняття Тема 3. Сутність насильства та насильства в сім’ї. Види насильства та дії, які слід вважати насильством. Цикл насильства. Наслідки насильства / 2 заняття Тема 4. Дестигматизація / 3 заняття Тема 5. Ефективна комунікація (у тому числі – з чоловіками) як дієвий спосіб вирішення конфліктної ситуації / 3 заняття Тема 6. Пошук внутрішніх ресурсів та розвиток соціальних зв’язків (зовнішніх ресурсів) / 1 заняття Тема 7. Формування цілей та перспективних життєвих планів Варіант І / 1 заняття Варіант ІІ / 2 заняття Тема 8. Підбиття підсумків участі у Програмі / 1 заняття Всі теми викладаються послідовно, їх зміст повністю розкривається в заняттях, до кожного з яких є повний опис проведення (структура та опис вправ, тривалість, надано зразки роздатко- вих матеріалів). Орієнтовна тривалість одного заняття для дівчат 1 год 30 хв, для жінок – 3 год. Заняття групової роботи для жінок проводяться у вигляді двох сесій по 1 год 20 хв з перервою всередині 20 хв. Після кожного заняття передбачено домашнє завдання для закріплення отри- маних знань та навичок та його обговорення на початку наступної зустрічі в межах групових тренінгових сесій. Під час занять рекомендується проводити вправи з підвищення активності учасників (ру- ханки), які тренер може обрати на свій розсуд, враховуючи особливості групи. Ця Програма є досить гнучкою у використанні, оскільки передбачає можливість залучення до неї дівчат і жінок, які належать до групи ризику щодо потрапляння в ситуації насильства, ма- ють низький рівень адаптації, виховуються або проживають у сім’ях, які перебувають у склад- них життєвих обставинах тощо. Пропоновані теми Програми включають питання, спрямовані на розвиток особистості, мо- тивування до активного включення в процес планування подальшого життя, надання можли- вості оволодіння навичками безконфліктного спілкування, ефективної комунікації, визнання своїх прав, пошук та визначення власних ресурсів для вирішення складної ситуації, формуван- ня та дотримання власних кордонів у побудові взаємостосунків тощо. Програма – не єдиний засіб вирішення проблеми насильства і має застосовуватись в контек- сті ведення випадку особи, яка пережила насильство, або належить до групи ризику. 7 Алгоритм роботи за Програмою Впровадження Програми розпочинається з проведення діагностики особи, яка пережила насильство, або належить до групи ризику (далі – клієнтка). За результатами діагностики визначається: - необхідність у проходженні клієнткою індивідуальної корекційної Програми; - необхідність та готовність клієнтки до участі у групових тренінгових сесіях в межах Програми. Авторський колектив Програми наголошує на необхідності підходити індивідуально до кожного випадку та окремо визначати схему роботи з кожною клієнткою, ґрунтуючись на її по- требах та враховуючи особливості, визначені на діагностичному етапі. Можна запропонувати три орієнтовних алгоритми роботи з клієнткою у межах Програми: Діагностика Індивідуальна реабілітаційна робота Мотиваційне консультування Індивідуальна реабілітаційна робота Групова тренінгова робота Мотиваційне консультування Діагностика Варіант 1 Варіант 2 Групова тренінгова робота Діагностика Мотиваційне консультування Індивідуальна реабілітаційна робота Варіант 3 Групова тренінгова робота Блок 1. Блок 1. Концептуальні засади Комплексної Програми корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство... Відповідно, у деяких випадках після проходження певною клієнткою діагностики та моти- ваційного консультування з метою визначення рівня реабілітаційної роботи, їй пропонуються індивідуальні заняття, а у деяких – їй можна відразу запропоновувати пройти групову роботу, і цього буде досить для позитивної зміни її поведінки. У деяких випадках ці дві форми роботи можуть впроваджуватись паралельно: клієнтка може відвідувати групу та, за бажанням, також індивідуально працювати з фахівцем. 8 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику Передбачається варіант, коли групова робота можлива тільки після проходження клієнткою індивідуальних сесій та підвищення її готовності і вмотивованості для участі у групі. При прийнятті рішення щодо форми участі клієнтки у Програмі важливо враховувати її по- треби, готовність до участі у роботі групи й ті завдання, які ставляться у роботі з нею. Успіх реалізації Програми значною мірою залежатиме від професійної компетентності фа- хівців, які працюють з клієнтками, рівня їхньої підготовки, врахування ними потреб та запитів клієнток, застосування в роботі інтерактивних методів і творчих підходів. Психологічний портрет жінки – потерпілої від насильства Цінності Сім’я як найголовніше у житті. Діти як те, задля чого ти живеш. Схвалення оточення як особи, що є хорошою матір’ю та господаркою. Успіх партнера – те, заради чого можна терпіти все. Мотиви життєдіяльності Альтруїзм – ризик та самопожертва заради близьких, зокрема дітей. Віра в те, що, догоджаючи чоловікові (партнерові), можна уникнути конфліктів в сім’ї та жити мирно. Віддаючи всю себе близьким, людина самореалізується. Треба виглядати в очах оточуючих благополучною та щасливою. Засвоєні у дитинстві стигми («ні на що не згодна», «невіглас» і т. п.) є справедливими і треба максимально їх приховувати. Відчуття своєї безпорадності щодо подолання насильства до себе самої та дітей. Безнадійність щодо зміни обставин свого життя. Слабкість бажань бути незалежною. Етичні т а моральні норми Необізнаність щодо прав людини та неготовність їх відстоювати. Спрощення правової ситуації щодо себе, свого партнера та своїх дітей. Правова безпо- радність. Спрощення моральних норм щодо чоловіка (партнера). «Він господар – йому можна май- же все, аж до інцесту щодо моїх дітей». Готовність заплющувати очі на жорстокість щодо дітей, зокрема жорстокість відчима. Самопожертва заради успіхів чоловіка (партнера) та дітей. Готовність відмовляти собі у всьому на користь близьких. Цінність подолання бідності переважає у порівнянні з цінністю добропорядності. Засмученість та почуття пригнічення в зв’язку з неможливістю самореалізуватися та уникну- ти насильства, знаходженням у колі насильства. Рівень інтелектуального розвитку Відсутність вміння самостійно мислити (легко підпадають під вплив іншої особи). Міфологізованість. Відсутність власної чіткої точки зору. Невміння робити висновки з помилок інших людей. Невміння асимілювати інформацію, що одержує, в контексті своєї власної долі. При наявності освіти страх перед самостійним життям. Брак знань щодо Міжнародного законодавства та Законодавства України. Брак досвіду та вмінь приймати рішення. Прийняття рішень без аналізу всіх обставин, ризиків та наслідків. 9 Нездатність до багатокритеріального вибору. Брак креативності та гнучкості мислення щодо життєвих обставин та розв’язання кон- фліктів. Самооцінка Занижена самооцінка щодо здатності самостійно знайти вихід в скрутній ситуації (наслі- док тоталітарної моделі виховання, насильства в родині, де виховувалася жертва). Наявність стигм «Попелюшки», «Невігласа», «Ні на що нездатної особи» як ведучих мо- делей поведінки. Пошук самореалізації через зразковість ведення домашнього господарства та жертовність щодо дітей та чоловіка. Почуття провини за виникнення конфліктів з чоловіком (партнером) чи дітьми. Почуття «Щось зі мною не так!» Впевненість у своїй зовнішній привабливості та виключності. Амбіційність в одержанні принад життя. Впевненість в тому, що саме зі мною все буде гаразд. Емоційний стан  На стадії «Перед зверненням по допомогу» Образа на життя, що склалося так напружено і несправедливо. Наявність дитячих психологічних травм та відповідних стигм. Відчай. Заляканість. Звичка до порушення прав особистості. Комплекс «Попелюшки» чи «Нікчеми» як надбання дитини з дисфункціональної сім’ї. Депресія. Відчуття повсякденності факту сімейних страждань. Психологічна готовність до рабських умов життєдіяльності, примусу, приниження. Відчуття «Терпець уривається!»  На стадії «Після звернення по допомогу» У випадку невдалого звернення – кривдник непокараний, діватися нікуди Почуття спустошеності. Закритість. Почуття відчаю. Почуття зневіри. Почуття безнадійності виходу з нестерпних умов життя. Самостигматизація. Страх переслідувань з боку кривдника. Жах перед тим, що думають люди. Страх засудження з боку ближчого оточення. Депресія. Втомленість. Безпорадність. Потреба в опіці, допомозі, передачі відповідальності іншій особі чи установі. Життєві вміння Цілі міфологізовані та примарні. Невміння протистояти психологічному впливу. Блок 1. Блок 1. Концептуальні засади Комплексної Програми корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство... 10 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику Стратегічні напрямки організації життєдіяльності визначені родинними психологічними моделями, набутими в своїй батьківській сім’ї. У визначенні тактики реалізації даної стратегії превалює патерналізм. Не вміє ставити свої власні цілі і шукати методи їх реалізації. Навички та вміння спілкування обмежені, особливо щодо людей, що знаходяться вище за статусом, чи ті, від яких вона залежить. Страх перед конфліктами, невміння визначити конфлікт та гнучко знайти шлях до його розв’язання. Низький рівень локус контролю (покладає надії не на себе, а на інших). Відсутність практики самостійного прийняття рішень. Високий рівень життєвих вмінь в сфері обслуговування членів родини. Особистісні риси Невпевненість у собі. Замріяність. Лідерські якості практично відсутні чи слабко виражені. Відсутність харизми. Схильність до виконання того, що скажуть. Невміння постояти за себе. Альтруїзм. Наївність. Довірливість. Залежність від інших людей (в скрутній ситуації може вживати алкоголь, наркотики). Співзалежність, симбіоз з членами родини. Гіпертрофоване почуття відповідальності перед іншими людьми. Схильність до ризику, аж до спроб самогубства в ситуації безвиході. Пристрасть до мандрів. Схильність пливти за течією. Несамостійність. Заляканість. Психологічні наслідки насильства Відчай. Депресія. Недовіра до оточуючих і страх, що вони довідаються... Втрата всякої надії на покращення життя, свого та дітей. Стигматизованість, наявність глибоких психологічних травм. Замкненість, страх спілкування. Формування умінь виживати в умовах насильства. Зневіра в одержанні допомоги та покарання насильника. Зниження самооцінки, зневіра у самій собі. Зниження рівня розвитку здібностей. Безнадійність. Страх втратити те, що має. Відчуття психологічного зламу. Злість. Образа. Небажання жити. Розчарування, відчай. Блок 2. Зміст та методи діагностики психоемоційного стану дівчат, 11 які пережили насильство або належать до групи ризику Блок 2. Зміст та методи діагностики психоемоційного стану дівчат, які пережили насильство або належать до групи ризику Першим етапом реалізації корекційно-реабілітаційної програми для дівчат є проведення діагностики. Основним завданням діагностичного етапу є визначення готовності дівчини для прове- дення з нею корекційно-реабілітаційних заходів, зокрема вибору оптимальної стратегії. Тому діагностичний блок сформовано таким чином, щоб якнайповніше визначити суть проблеми дівчини, те, як вплинуло перенесене насильство на її емоційний стан і на всю особистість, ви- значити особистісні особливості та потреби. Важливою складовою діагностичного блоку також є виявлення можливих ознак психічної па- тології, органічних уражень мозку, розумової відсталості, депресивних і, особливо, суїцидальних тенденцій. Наявність таких ознак може свідчити про те, що дівчина потребує скоріш допомоги лі- каря, ніж психолога, або хоча б консультації відповідного фахівця до початку роботи з психологом. Розроблений діагностичний блок розраховано на дві діагностичні зустрічі. Це обумовлено складністю і багатогранністю впливу насильства на особистість дівчини, що часто проявляється в ситуації діагностики. Адже такі дівчата бувають дуже замкненими та недовірливими. Їм потрібен час для того, щоб відчути довіру до психолога, який буде проводити діагностику. Крім того, ці ді- вчата дуже не впевнені в собі і потребують додаткового часу на виконання кожного завдання. Те, на що у звичайної дитини може піти 10-15 хвилин, в цьому разі може зайняти півгодини і навіть більше. Крім того, інтелектуальний рівень цих дівчат може бути дуже низьким: вони не завжди розумітимуть інструкцію і їм потрібно її повторити або роз’яснити. Вони можуть швидко втом- люватися. Тому ми рекомендуємо кожну зустріч обмежити однією годиною. Пропонуємо розпочати діагностику з привітання і знайомства. Після привітання психо- лог невимушено та доброзичливо запитує дівчину, як її звати, і також представляється сам. Ко- ротко розповідає про себе та запитує дівчину про її життя. Ця розмова має на меті установити початкову довіру і розслабити дівчину. Звертаємо увагу, що окремі тести включені в напівструктуроване інтерв’ю. Це надасть змогу не тільки максимально повно зібрати інформацію про дитину, але й зробити роботу більш різноманітною, не перевантажуватися тестовими завданнями. Наявність «вільної» бесі- ди також може спонукати дівчину до розповідей про своє життя, зокрема про перенесене на- сильство. Дуже важливо надати їй таку можливість, не забуваючи про основні цілі діагностики та діагностичні методики. В першій частині ми пропонуємо невимушену розмову психолога з дівчиною-підлітком про неї, її життя, а також коротку розповідь психолога про себе. Отже: 1. Привітання 2. Знайомство ім’я і прізвище дівчини, ім’я і прізвище психолога; дата народження дівчини; місце народження дівчини; де і з ким живе в теперішній час. Блок 2. 12 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику 3. Цілі психодіагностики: «Для того, щоб ми могли тобі допомогти якнайкраще, необхід- но провести невеличку діагностику. Я даватиму тобі нескладні завдання, а ти спробуєш їх ви- конати. Потім ми з тобою обговоримо, що вийшло, і визначимо напрямки нашого подальшого спілкування». 4. Визначення правила конфіденційності: «Все, що говориться в цій кімнаті, залишить- ся між нами». Крім чотирьох випадків: - Якщо психолог відчуває ускладнення в наданні допомоги, то може звернутися до досвід- ченішого колеги. - Якщо йдеться про життєву небезпеку для самої дівчини чи когось з оточуючих (вона може скоїти самогубство або вбити іншу людину). - Якщо проблема стосується насильства над дитиною, що потребує звернення до відповід- них захисних служб. 5. Як у тебе виникло рішення звернутися по допомогу? Що в життєвій ситуації під- штовхнуло тебе до рішення звернутися? Як ти знайшла це місце? 6. Розкажи, будь ласка, що відбувається в твоєму житті не так. Якщо дитина говорить про важкі конфліктні ситуації, варто спитати, як проходять конфлік- ти та оцінити рівень фізичного насильства за наступною шкалою: «м’яке» насильство: штовхання, стусани, відпихання, утримання силою, вербальне об- ражання або обзивання; середній рівень насильства: штовхання кулаками, удари по обличчю або голові, тягання за волосся, удари ногами; високий рівень насильства: використання зброї, палиць, удушення або спроби задавити жертву машиною. - Такі серйозні конфлікти виникли нещодавно чи вже досить давно? З ким відбува- ються конфлікти? Коли вони розпочалися? Якщо мова йдеться про сексуальне насильство, варто поговорити про загальний психологіч- ний клімат в сім’ї або місці, де знаходиться дівчина. 7. Тест Люшера та тест Еткінда (Додаток 1 та Додаток 2). 8. Збір інформації про походження: Розкажи, будь ласка, що ти знаєш про своє народження. З кого складалася твоя сім’я, коли ти народилася? Чи змінився склад сім’ї з того часу? Якою є зараз твоя сім’я? До уваги психолога! Буде дуже добре, якщо психолог вивчить запитання та послідовність тестів. Це зро- бить зустріч ще більш невимушеною. 9. Методика «Генеалогічне дерево» (Додаток 3): З ким в теперішній час ти підтримуєш найбільш тісні стосунки? А з ким хотілося б підтримувати такі стосунки? А якою дитиною ти була до школи: з ким ти жила, де, чим любила гратися, що чи кого пам’ятаєш? Як ти пішла до школи? Якою ти була в молодших класах? Як вчилася? Чи хотілося тобі ходити до школи? Хто тобі допомагав в навчанні? 13 Ти змінилася в середній школі? Як саме? Коли це відбулося? Якою ти стала в порівнянні з попереднім часом? Як ти вважаєш, що в твоєму житті найбільш вплинуло на тебе? У тебе були в дитинстві друзі? Ти з ними зараз в яких стосунках? 10. Тест «Будинок-дерево-людина» (Додаток 4). 11. Збір інформації про саму дитину: Де ти живеш зараз? З ким ти живеш? Чим ти любиш займатися? Чи є у тебе друзі? Розкажи про свого найкращого друга/подругу. А що тобі найбільш подобається в твоїй найкращій подрузі / в найкращому другові? Чи є люди, з якими ти зараз в поганих відносинах (ворогуєш)? Чи є такі люди, що кривдять тебе? Коли це почалося? Як ти гадаєш, чому саме тебе вони кривдять? А хто зараз допомагає? До уваги психолога! Важливо відмітити, чи може дівчина сказати щось конкретне про свого друга/по- другу і що саме. Аналіз наданої інформації дозволяє отримати дані про способи взаємодії з оточенням. 12. Тест «Неіснуюча тварина» (Додаток 5): У тебе є зараз кохана людина? Які у вас відносини? Як довго вони продовжуються? Це перші відносини в твоєму житті? Коли ти вперше закохалася? Це було щасливе чи нещасливе кохання? Як ставилися або ставляться твої близькі до твого вибору? Ти коли-небудь піддавалася насильству? В тому числі: - фізичному; - сексуальному; - словесному. Розкажи, як проходить твій звичайний день. Що тобі найбільше подобається робити? А що не подобається? Як ти справляєшся з усілякими негараздами? Ти пробувала палити, алкоголь, наркотики? Чи вживаєш ти їх постійно? Чи є в твоєму житті люди, які допомагають впоратися з проблемами, переживаннями? Тобі коли-небудь спадало на думку, що жити не варто? Як часто це бувало? А зараз є такі думки? Ти коли-небудь намагалася зробити щось, щоб піти з життя? Давай поговоримо про твоє майбутнє. Яку професію тобі хотілося б отримати? Ким працювати? Як ти уявляєш своє доросле життя? Тобі хотілося б одружитися? Тобі хотілося б мати дітей? Скільки ти хотіла б мати дітей? Блок 2. Блок 2. Зміст та методи діагностики психоемоційного стану дівчат, які пережили насильство або належать до групи ризику 14 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику 13. Тест «Сім’я тварин» (Додаток 6). Наприкінці важливо подякувати дівчині за відповіді, відзначити її достоїнства, розповісти про те, що вона зможе дізнатися про результати на наступній зустрічі. Опис та Інтерпретації результатів всіх методик знаходяться в Додатках. Також в Додатку 7 знаходиться зведений протокол результатів всіх тестів. До уваги психолога! Важливо підбадьорювати дівчину, схвалювати її відповіді та малюнки, демонстру- вати зацікавленість в її розповідях. При цьому психологу важливо бути спокійним та врівноваженим. Необхідно фіксувати все, що говорить дівчина, в тому числі і ті речі, що не передбачені в переліку запитань, особливо те, що стосується перенесених травм. Правила проведення проективних тестових методик Всі запропоновані методики є адаптованими для дітей підліткового віку. Перед початком проведення діагностики має бути встановлено психологічний контакт з дівчиною. Обстеження має проводитись у природних та комфортних умовах. Це має бути окрема кімната, де відсутні сторонні люди, які можуть вплинути на дівчину. Кожний тест має виконуватися дівчиною на окремому аркуші паперу формату А4. Дівчині має бути запропоновано: простий олівець, тверду гумку, стругачку, набір кольоро- вих олівців, що містить всі основні кольори спектру, а також білий та чорний. Інструкцію до кожного тесту перед початком малювання психолог має відтворити у відпо- відності зі стандартизацією даних методик. Під час проведення діагностичних зустрічей психолог повинен спостерігати за поведін- кою дівчини, зокрема, під час малювання (мімічні зміни обличчя, жести, особливості інтонації при відповідях дитини на запитання, передбачені методиками). Кожний прояв досліджуваної дівчини є цінним інструментом для аналізу її психоемоційного стану. Під час виконання завдання психолог повинен відмічати: послідовність малювання дівчиною деталей предметів та людей, які були частиною її малюнків; паузи, більші за 15 секунд; витирання деталей; спонтанні коментарі дівчини; емоційні реакції та їх зв’язок зі змістом малюнків, які створювала дівчина. Закінчивши малювання, дівчина має отримати схвалення. Далі проводиться обговорення малюнків дівчини. Правила інтерпретації і використання тестових даних Визначений перелік психодіагностичних методик дозволяє отримати значну інформацію щодо дівчини, її особистісних особливостей, актуального психоемоційного стану, особливос- тей взаємин з оточуючими. Основна мета даного дослідження – визначення того, чи є для даної дівчини корисним проходження Програми і на що потрібно звернути увагу та враховувати при роботі з нею. 15 По-перше, необхідно звернути особливу увагу на можливу наявність психопатологічних особливостей. На першому етапі вони визначаються в ході аналізу даних проективних мето- дів на основі малюнку («Будинок-дерево-людина», «Неіснуюча тварина», «Сім’я тварин») і тесту М. Люшера. Якщо на цьому етапі виявлені ознаки психопатології, ми рекомендуємо провести ще додат- кові методики («Класифікація», «ТАТ» або «Послідовність картинок»). У разі, якщо отрима- ні результати підтверджують підозру щодо наявності психопатології (невротичні, пограничні, психотичні стани, високий рівень шизоїдності, аутизації, демонстративності тощо), перш ніж починати роботу з дівчиною, необхідно організувати для неї консультацію психіатра. Таку ж консультацію потребують ті дівчата, результати тестування яких продемонстрували наявність депресивних і особливо суїцидальних тенденцій, занадто високого рівня тривожнос- ті. Тільки після консультації з відповідним фахівцем і при узгодженні з ним психологічної про- грами можна розпочинати роботу з такою дитиною. Якщо в ході діагностики виявлено, що дівчина зловживає алкоголем та/або наркотичними речовинами, бажано до початку роботи за Програмою організувати консультацію з наркологом або психіатром і узгодити з ним свої реабілітаційні дії. При наявності значної кількості ознак розумової відсталості та/або органічного ураження мозку застосування даної Програми утруднене. Якщо ж дівчина все ж мотивована на її прохо- дження, Програма має бути адаптованою на рівень її розумових здібностей. При наявності високого рівня ймовірності асоціальності, девіантності, навіть делінквент- ності, участь в Програмі може мати низьку результативність. Можливі переривання участі в Програмі, агресивні вислови, навіть дії в бік психолога. Але, як і в попередньому випадку, якщо дівчина демонструє відповідну мотивацію, то участь у Програмі є можливою. У цьому випадку ми пропонуємо проводити роботу з дівчиною під супервізією досвідчено- го фахівця. Це підтримає психолога, особливо в кризові моменти, які з великою ймовірністю можуть трапитися в роботі з такою дівчиною. Ми рекомендуємо, як найменше, організувати постійно діючу інтервізійну групу, в якій фа- хівці могли б обмінюватись думками, радитись та отримувати підтримку щодо роботи з даною категорією клієнтів. Оскільки ця категорія є кризовою, а значить, кожна ситуація є нестандарт- ною, і виникнення непередбачуваних обставин є дуже ймовірним. Тому фахівці потребують додаткової підтримки, а іноді навіть реабілітації. Дані діагностики мають застосовуватися і при самій роботі з дівчиною. Особливу увагу слід приділяти розвитку саме тих дезадаптивних якостей, що мають значну вираженість. Так, наприклад, якщо високі показники отримані по показнику «ригідність», то акцент потрібно ро- бити на розвитку гнучкості, при недостатньо розвинутих соціальних навичках, соціалізації – на розвитку стратегій взаємодії з оточуючими тощо. Важливою для роботи є також інформація про взаємини дівчини з оточенням. Однотипність взаємин потребує розвитку розуміння іншої людини, чутливості до людей, розвитку вмінь зна- ходити до кожного індивідуальний підхід. Особливо важливою інформацією є дані про людей, що викликають негативні і позитивні емоції. По відношенню до першої групи людей потрібно пропрацювати страхи, особливо страх агресії, свою особисту агресію до них. Люди, які викликають позитивне ставлення, можуть розглядатися як можлива група під- тримки. Для цього може послужити і визначення того, з ким дівчина ідентифікує саму себе. Якщо відношення до самої себе є негативним або дівчина ідентифікує себе з агресором, то це потребує також особливої уваги. Дуже важливо визначити, чи є сім’я дівчини проблемною. Якщо ні, то саме сім’ю в цілому або окремих її членів можна розглядати як ресурс для дівчини або можливу модель для побу- дови здорової сім’ї в майбутньому. Якщо уявлення про сім’ю неадекватне, то ця тема теж по- требує дуже серйозного акценту. Блок 2. Блок 2. Зміст та методи діагностики психоемоційного стану дівчат, які пережили насильство або належать до групи ризику 16 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику Додаток 1 Кольоровий тест М. Люшера Діагностика нервово-психічного стану Кольоровий тест М. Люшера спрямований на виявлення найбільш безпосередніх, глибин- них, непідвладних свідомості проявів індивідуально-особистісних якостей. Цей метод особливо наочно демонструє зв’язок конституціонально закладених якостей з типом реагування на вплив середовища, ступінь підвладності або опору цим впливам за допо- могою притаманних даному індивіду засобів захисту. Тестування проводиться за допомогою різнокольорових карток, що пройшли метрологіч- ний контроль (тобто еквівалентні оригіналу і є валідними). Процедура тестування. Картки розкладаються на білому фоні у випадковій послідовності приблизно на однаковій відстані. Інструкція для використання: «Подивіться уважно на ці вісім карток. Виберіть найбільш приємний Вам в даний момент колір. Намагайтеся не пов’язувати цей колір з якимись речами: кольором одягу, стін, машини тощо. Обирайте колір, приємний сам по собі». Обрана картка перевертається і забирається з поля зору досліджуваного. Продовження інструкції: «Добре, а зараз виберіть найбільш симпатичний колір з тих, що залишилися». Ця інструкція (і, відповідно, обирання карток) повторюється до тих пір, поки не залишаться три останні картки. М. Люшер вважає, що в середньому три останні кольори сприймаються як неприємні. Тому для полегшення роботи досліджуваного інструкція міня- ється: «Добре, а зараз вкажіть найбільш несимпатичний, неприємний колір з тих, що залиши- лися». Таке інструктування вибору досліджуваного дозволяє розподілити 8 кольорів у ряд за убуванням їх суб’єктивної переваги. Запис вибору кольорів проводиться в умовних позначеннях: Сірий колір – 0 Темно-синій – 1 Зелений – 2 Помаранчево-червоний – 3 Жовтий – 4 Фіолетовий – 5 Коричневий – 6 Чорний – 7 Тестування проводиться двічі. М. Люшер вважає, що повторне тестування є більш інформа- тивним. Тому після вибору всіх карток вони знов розкладаються перед досліджуваним. Інструкція для використання: «Зараз давайте повторимо процедуру вибору ще раз. Мова ні в якому разі не йде про перевірку пам’яті. Ви можете вибрати кольори в тій самій послідов- ності, що й перший раз, можете – в якійсь іншій. Головне – вибирати і відкладати найбільш симпатичні в даний момент кольори». Проте, як показують автори Методичного посібника по використанню тесту Люшера, розді- лення інструкції на дві (вибір спочатку тих кольорів, що подобаються, а потім тих, що не подо- баються) не є доцільним. Тому при першому і другому виборі дається тільки одна інструкція. Тестування проводиться індивідуально. Обробка даних тестування. Якщо другий вибір був ідентичний першому, то створена дослі- джуваним кольорова послідовність розбивається на пари, що мають наступні значення: «+» – найбільш приємні кольори (перший і другий в ряду переваг); «x» – приємні кольори (третій і четвертий в ряду переваг); «=» – байдужі кольори (п’ятий і шостий в ряду переваг); «–» – неприємні, відкинуті кольори (сьомий і восьмий в ряду переваг). Якщо другий вибір трохи відрізняється від першого, то приймається, що кольори є групою і в тому разі, якщо в другому виборі вони міняються один з одним місцями. Спочатку встанов- 17 люються групи «+» і «–», потім – «x», всі інші кольори включаються в групу «=». Групи «+», «x» і «–» встановлюються завжди і мають від 1 до 3 кольорів. Група «=» може бути відсутня або складатися від 1 до 4 кольорів. Іноді розбіжності між першим і другим вибором настільки зна- чні, що групи не можуть бути складені. Тоді М. Люшер рекомендує брати тільки другий вибір і ділити його на пари. Виділення компенсацій і тривог М. Люшер вважає, що в нормі основні кольори (1, 2, 3, 4) мають знаходитися на початку ряду переваг, тобто сприйматися як приємні. Додаткові кольори (6, 7, 8) мають бути в другій половині ряду, тобто сприйматися як байдужі або неприємні. Фіолетовий колір (5) займає осо- бливе місце, оскільки не відноситься ні до тих, ні до інших. Звідси витікають три правила: 1. Поява будь-якого з основних кольорів на останніх трьох місцях в ряду переваг є ненор- мальною і означає наявність тривоги. 2. Поява будь-якого додаткового (крім фіолетового) кольору на перших трьох місцях декла- рується як ненормальне і виявляє наявність компенсацій: вимушеної, вигадливої, самозахис- ної поведінки і відповідних переживань. 3. Якщо є хоча б одна тривога, то перший колір автоматично розглядається як компенсація. 4. Якщо є хоча б одна компенсація, то останній колір, яким би він не був, розглядається як індикатор тривоги, що викликає цю компенсацію. Для умовно чисельної оцінки вираженості компенсацій і тривог прийнято наступні позна- чення: ! – якщо основний колір стоїть на 6-му місці / додатковий на 3-му місці; !! – якщо основний колір стоїть на 7-му місці / додатковий на 2-му місці; !!! – якщо основний колір стоїть на 8-му місці / додатковий на 1-му місці. Загальна вираженість компенсацій і тривог обчислюється як сума умовних балів (загальна кількість «!») і може знаходитися в діапазоні від 0 до 12. При наявності хоча б одного «!» до- датково визначаються групи «+» і «–». Чисельні показники кольорових переваг Середнє місце кольору можна розглядати як чисельну міру його привабливості для до- сліджуваного. Перше місце в ряду (умовно 1 бал) означає максимальну привабливість, останнє (умовно 8 балів) – максимальну непривабливість. Але оцінка переваг в варіанті «Попарне по- рівняння» дозволяє збудувати шкалу рівних інтервалів, що фіксує і різницю в привабливості окремих кольорів для досліджуваного. «Сумарне відхилення від аутогенної норми (СО)». Аутогенною нормою вважається по- слідовність 34251607. Вона є еталонним індикатором нервово-психічного благополуччя. Для вирахування чисельних показників сумарного відхилення від аутогенної норми послі- довність аутогенної норми приймається за еталон положення кольорів, тобто, червоний має стояти на першому місці, жовтий – на другому, зелений – на третьому і т.д. Міра віддаленості кольорових переваг досліджуваного від аутогенної норми (СО) обчислюється як сума відхи- лень (без урахування знаку) по всім кольорам. Значення СО розміщуються в діапазоні від 0 до 32 балів і можуть бути тільки парними. «Вегетативний коефіцієнт (ВК)» відображає енергетичну установку досліджуваного і ви- раховується за формулою: 18 – Червоний – Жовтий ВК = ----------------------------------------------------------------------- 18 – Синій – Зелений В чисельник і знаменник формули підставляються місця відповідних кольорів у виборі до- сліджуваного. Оцінки ВК вимірюються в діапазоні від 0,2 до 5 балів. Блок 2. Блок 2. Зміст та методи діагностики психоемоційного стану дівчат, які пережили насильство або належать до групи ризику 18 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику Інтерпретація результатів тестування Інтерпретація психологічного значення кольору: 1. Синій: стан спокою, потреба у відпочинку, емоційна стабільність, душевна приязнь до партнера, гармонія, задоволеність. 2. Зелений: вольове зусилля, напруга, високий рівень домагань, прагнення до самовира- ження, успіху, влади, діловитість, наполегливість, упевненість в собі, енергійний захист своїх позицій, упертість в досяганні цілей. 3. Червоний: енергійна активність, прагнення до успіху через боротьбу, збудженість, по- треба діяти і витрачати сили. 4. Жовтий: надія на легкість, радощі, розслаблення, прагнення до нового, звільнення, оптимізм, розширення можливостей. 5. Фіолетовий: вразливість, емоційна виразність, чутливість, інтуїтивне розуміння, зача- рованість, мрійливість, піднесеність. 6. Коричневий: комфорт тілесних почуттів, фізична легкість, сенсорна задоволеність. 7. Чорний: заперечення, відмова, зречення, неприйняття, протест, небуття. Методичні поради містять таблиці інтерпретацій для всіх груп кольорів (тобто поєднань всіх кольорів з усіма) в усіх виділених групах. Проте навіть сам М. Люшер не вважає викладені інтерпретації виключно вірними. Інтерпретація «Сумарного відхилення від аутогенної норми» (СО) Показник СО відображає рівень непродуктивної нервово-психічної напруженості, прита- манної досліджуваному. Ця напруженість полягає в занадто завищеній витраті нервово-психіч- них ресурсів при низькому коефіцієнті корисної дії. Чим більшою є величина СО, тим більше сил витрачає людина на боротьбу з внутрішньоособистісними проблемами. Якщо досліджуваний вибирає кольори відповідно до аутогенної норми, то вважається, що нервово-психічна напруженість відсутня. В загальних випадках (за виключенням людей з психічними розладами) це виражається в активному прагненні діяти, можливості проявляти вольові якості в важких ситуаціях. Емоційна сфера характеризується переважно стенічними, позитивними переживаннями, оптимізмом. Внутрішній світ такої людини відрізняється ста- більністю і збалансованістю. Якщо досліджуваний вибирає кольори в порядку, зворотному аутогенній нормі, то в нього можна очікувати наявність вираженої непродуктивної нервово-психічної напруженості. Прояв- лятися це може в обмеженні соціальної активності, регулярних переживаннях «втоми від усьо- го». В загальному фоні настрою переважає тривожність, очікування неприємностей, невпевне- ність в своїх силах, розчарування. Більшість часу у такої людини витрачається на те, щоб якось «притушити» свої проблеми. При цьому суб’єктивно вирішення проблем вважається чимось недосяжним. На вибірці здорових дорослих виявлено наступне нормалізоване статистичне роз- поділення оцінок СО, приведене до 7-бальної стандартної шкали. При цьому загальний зміст стандартних балів можна визначити таким чином: 4 – статистична середньовиборча норма; 3,5 – незначне відхилення від норми; 2,6 – значне відхилення від норми; 1,7 – виключно велике відхилення від норми. 19 Перехід сирих значень СО у стандартні бали Стандартні бали 1234567 Діапазон сирих значень СО 0-2 4-6 8-12 14-20 22-26 28-30 32 1-2 бали – відсутність непродуктивної нервово-психічної напруженості. Емоційний настрій оптимістичний. Досліджуваний активний, дії різноманітні. В екстремальних умовах ефективно мобілізується і зосереджується на виконанні завдань. 3 бали – незначний рівень непродуктивної нервово-психічної напруженості. Переважає установка на активну діяльність. До гострих вражень не прагне. Із стресових ситуацій вихо- дить з гідністю. 4 бали – реберній рівень непродуктивної нервово-психічної напруженості. Досліджуваний справляється зі своїми обов’язками в межах середніх вимог, що склалися. В звичній обстановці переходить від роботи до відпочинку без суттєвих утруднень. 5 балів – підвищений рівень непродуктивної нервово-психічної напруженості. Загальний емоційний фон характеризується підвищеною збудженістю, тривожністю, невпевненістю. У стресовій ситуації ймовірним є зрив діяльності і поведінки. 6-7 балів – виражена непродуктивна нервово-психічна напруженість. Увага легко відволіка- ється сторонніми речами, характерне «застрявання» на емоційних переживаннях. Відсутність стійкої ієрархії мотивів робить досліджуваного реактивним і нецілеспрямованим. Настрій може коливатися між екзальтацією і пригніченістю, збудженням і безсиллям. Переважними є тривога, передчуття неприємностей, безсилля. Інтерпретація «Вегетативного коефіцієнту» (ВК) Перехід сирих значень ВК у стандартні бали Стандартні бали 1234567 Діапазон сирих значень СО 0,2 0,3-0,4 0,5-0,8 0,9-1,2 1,3-1,9 2,0-3,1 3,2-5 1-2 бали – установка на бездіяльність, хронічна втома, неготовність до напруги і стресів. 3 бали – помірна потреба у відпочинку. Енергетичний потенціал невисокий, але достатній для продуктивної діяльності в звичних, спокійних умовах. В екстремальних ситуаціях вірогід- на затримка прийняття рішення. 4-5 балів – оптимальна мобілізація фізичних і психічних ресурсів. 6-7 балів – збудженість, метушливість. У складних умовах легко формуються імпульсив- ність, нетерплячість, зниження самоконтролю, необдумані вчинки. В екстремальних ситуаціях ймовірні панічні реакції. Блок 2. Блок 2. Зміст та методи діагностики психоемоційного стану дівчат, які пережили насильство або належать до групи ризику 20 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику Додаток 2 Кольоровий тест відносин М. Еткінда Проективна методика «Кольоровий тест відносин» є невербальним компактним діагнос- тичним засобом, що відображає як свідомий, так і частково неусвідомлений рівні відносин людини. Тест може застосовуватися для людей будь-якої вікової категорії, починаючи з 4 років. Методичною основою кольорового тесту відносин є кольорово-асоціативний експеримент, що базується на положенні про те, що суттєві характеристики невербальних компонентів від- ношення до значущих інших і до себе відображаються в кольорових асоціаціях. Для проведення кольорового тесту відносин використовується набір кольорів з тесту М. Люшера. Тест застосовується між проведенням двох виборів за тестом Люшера. Процедура тестування полягає в тому, щоб підібрати до кожного з виділених людей або понять відповідний колір. Використовуються наступні параметри, за якими проводиться вибір кольорів: особи, з якими проживає дівчина за її переліком (якщо вона включає сюди свійських тварин, предмети, дальніх родичів, то це приймається); хтось із батьків, що живе окремо, якщо такі є; школа; однокласники; вчителі; сама дівчина. Крім аналізу відповідних кольорів за їх значенням, при аналізі результатів береться до ува- ги, чи є відповідний обраний колір в числі переваг. Збіг кольору, який дівчина обирає для себе, з кольором, який вона обирає для когось з батьків, свідчить про їхню близькість і про те, що вона асоціює себе саме з цією людиною. Для виявлення складності або стереотипності реакцій дівчини на оточення застосовується наступна формула: С = K/N, де С – складність кольорово-асоціативних реакцій, K – кількість кольорів, що використовувалися дитиною під час тестування, N – кількість стимулів (при застосуванні восьмикольорового тесту цей показник дорівнює 8). Кольори в порядку переваги Персонажі, які асоціюються з даним кольором 21 Інтерпретація результатів методики 1. Загальна насиченість і складність системи міжособистісних стосунків. Цей пара- метр близький (аналогічно, звичайно) до поняття когнітивної складності клієнтки. Можна говорити про складність ставлення клієнтки. Він відповідає кількості кольорів з восьми, ви- користаних клієнткою для колірних асоціацій. Зазвичай таких використаних кольорів 7-8, що відповідає складній картині світу відносин клієнтки. Використання тільки 5-6 кольорів відповідає спрощеній картині світу відносин, а використання всього 4 кольорів свідчить про вузьку, «склеєну» картину міжособистісних стосунків у клієнтки. Аналізувати таку картину буде складно. 2. Загальна самооцінка. Використовується аналогія з принципами аналізу методики са- мооцінки Дембо-Рубінштейн. Визначається місце на колірній шкалі, де клієнтка розмі- щує себе. Нормальним (тобто те, що свідчить про нормальну загальну самооцінку себе в системі міжособистісних стосунків) вважається, якщо клієнтка розміщує себе вище за се- редину шкали, але не на найвищому місці. Якщо вона розміщує себе на четвертому зверху і нижчому місці – це свідчить про занижену самооцінку, самоприниження клієнта. Важливо, як сама клієнтка ставиться до отриманого результату. Якщо вона ставить себе на вищий сту- пінь шкали колірних переваг, то це, швидше за все, свідчить про завищену самооцінку, можливо, про інфантилізм або некритичність. Проте цю оцінку самої себе можна швидше прийняти у осіб зрілого віку, дорослих осіб з великим життєвим досвідом, аніж у підлітків або молодих жінок. 3. Аналог шкали брехні. У перелік персонажів закладені два градієнти – «клієнтка у ми- нулому» і «клієнтка у майбутньому», з одного боку, і «друзі» та «недруги» – з другого. Можна зробити припущення, що друг за шкалою колірних переваг має бути вищий за недру- га. Проте досвід показує, що у більшості клієнток «майбутнє» також оцінюється вище ніж «минуле». Якщо у конкретної клієнтки в її оцінках обидва градієнти розташовані відповідно до пере- ваг, то таким даним можна більше вірити або ж такі дані легше інтерпретувати. Якщо ж обидва градієнти інвертовані, особливо друг-недруг, то аналізувати отримані дані буде дуже важко. З другого боку, якщо інвертована тільки шкала минуле-майбутнє, то можна уявити собі свідомість людини, для якої якраз минуле, – дитинство – виглядає привабливіше, ніж майбут- нє, що усе більш лякає. 4. Стосунки з батьками. Для дітей і підлітків сприятливою є ситуація, коли один або обоє батьків знаходяться на одному рядку в шкалі колірних переваг або вище за клієнтки. Інший батько може бути і нижче клієнтки. Проте, якщо батько (чи обоє батьків) нижче клієнтки більш ніж на два рядки, це свідчить про емоційне відторгнення одного з батьків (або обох батьків), про труднощі в стосунках з ним/и. Для дорослих місце їх батьків менш важливе, але і тут «опускання» батька більш ніж на два рядки нижче за себе також свідчитиме про емоційну прохолодність стосунків між ними, про відторгнення батька, про конфлікти. 5. Ідеал. Варто звернути увагу на наступні моменти: де на шкалі переваг знаходиться ідеал і хто розташований клієнткою на рядках вище її самої і на найпершому рядку. Ці персонажі грають в житті клієнтки, скоріше за все, роль ідеалу, роль спонукача до розвитку, роль при- кладів для наслідування. Якщо ідеал розташований нижче клієнтки, він, можливо, вичерпав свої сили, які спону- кали клієнтку до розвитку. Тоді тим більше необхідно проаналізувати разом з клієнткою, в яких сенсах персонажі, що оцінюються як ті, яким віддається більша перевага, є для неї при- вабливими, розвиваючими. Блок 2. Блок 2. Зміст та методи діагностики психоемоційного стану дівчат, які пережили насильство або належать до групи ризику 22 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику 6. Місце друзів. Позитивно, коли вони розташовані поряд з клієнткою, не більше ніж на один рядок вище або нижче за неї. Нижче вона може змістити другого або третього з назва- них друзів. 7. Ідентифікація. Гіпотеза ідентифікації клієнтки з персонажами, для яких вона вибрала той самий колір, що і для себе, детально обговорюється. Якщо таких персонажів декілька, то у кожного з них, ймовірно, є щось, з чим ідентифікує себе клієнтка. Психолог сміливо висловлює гіпотези про це і спостерігає її реакції. 8. Аналіз статі персонажів найближчого оточення. Іноді корисно звернути увагу на те, чи рівномірно розподілені за шкалою переваг чоловіки і жінки, і яка стать є такою, що переважає в області розташування самої клієнтки. Можливі і деякі інші напрями аналізу отриманих результатів. В цілому процедура дозволяє психологові надати безліч гіпотез про особливості міжособистісних стосунків клієнтки і спо- стерігати реакції (наприклад, прийняття або неприйняття) клієнтки на них. Можливі інсайти у клієнтки, але можливе і активне неприйняття отриманих даних, аж до дискредитації психолога або методики. Приклади використання при інтерпретації даних символіки кольорів можна знайти в робо- тах А. Еткінда. Особистісні характеристики кольорів Кольорового тесту відносин за А. Еткіндом Колір Шкали особистісного семантичного диференціалу Синій Чесна, справедлива, незворушна, спокійна, сумлінна, добра Зелений Черства, самостійна, незворушна Червоний Чуйна, рішуча, енергійна, напружена, метушлива, доброзичлива, впевнена, товариська, дратівлива, сильна, привабливай, діяльна Жовтий Балакуча, безвідповідальна, відкрита, товариська, енергійна, напружена Фіолетовий Несправедлива, нещира, егоїстична, самостійна Коричневий Поступлива, залежна, спокійна, добросовісна, розслаблена Чорний Неприваблива, мовчазна, уперта, замкнута, егоїстична, незалежна, ворожа, нелюдима Сірий Нерішуча, в’яла, розслаблена, невпевнена, несамостійна, слабка, пасивна 23 Нові можливості тесту Люшера в діагностиці характерологічних та поведінкових особливостей підлітків Базима Б.О. Пропонуємо ознайомитися з нових підходом до інтерпретації кольорових переваг за тестом М. Люшера (8-кольоровий варіант). Основним в ньому є цілісний розгляд кольорового профі- лю, заснований на результатах факторного аналізу великої кількості кольорових виборів. Фак- торний аналіз дозволив виділити три основні «кольорові гештальти» або фактори, що лежать в основі індивідуального вибору досліджуваного. Іншими словами, конкретний кольоровий ряд може бути представлений як результуюча взаємодія цих трьох базових структур. Є можливість досить точно визначити внесок конкретного гештальту в кольоровий ряд. У відношенні кожно- го з цих факторів шляхом клінічно-психологічного дослідження та кореляційних експеримен- тів встановлені поведінкові та характерологічні патерни. У відповідні списки увійшли тільки такі риси та особливості, котрі спостерігалися не менше ніж у 95% випадках. Запропонований підхід не виключає використання стандартної інтерпретації за М. Люше- ром, скоріше доповнює її. Стандартна інтерпретація представляє собою процедуру складан- ня фігур з окремих кубиків (атомарний підхід) та при усіх недоліках даного підходу (на- приклад, майже неминуче протиріччя частин) має і безперечну перевагу – більшу кількість варіантів. На сьогодні одним з головних обмежень запропонованого підходу є те, що він апробова- ний лише на підлітковій групі (14-18 років) і його автоматичний переніс на інші вікові групи не можна вважати достатньо конкретним. Також продовжують уточнюватися емпіричні формули розрахунку факторних значень. В майбутньому вони можуть зазнати окремі корек- тиви. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА «КОЛЬОРОВИХ ГЕШТАЛЬТІВ» Перший гештальт. В чистому вигляді перша структура виглядає наступним чином: +543_=62_=\-0_-17. Виражена перевага фіолетового, жовтого та червоного кольорів поєднуєть- ся з явним відторгненням сірого при неспецифічному відношенні до коричневого та зеленого. Перед нами альтернатива світлого, яскравого та темного, тьмяний. Цей гештальт показує себе досить легко вже при візуальному аналізі кольорового ряду. В багатьох досліджуваних він за- ймає головне положення. Як і наступні структури, він має два базових варіанти: позитивний та негативний. Перший (основний) вже було представлено, другий – є його дзеркальним відо- браженням. Другий гештальт. Формула основного варіанту наступна: +3_x45_=721_-06. Явне надання переваги червоному протистоїть вираженому відторгненню коричневого та сірого. Відношення до сірого та фіолетового кольорів у міру позитивне, а до чорного, зеленого та синього – неспе- цифічне. У цій дихотомії спостерігається протистояння червоного самому собі як «чистого» та «затемнення» (коричневий). Оскільки в тесті М. Люшера відсутні власне чисті, спектральні кольори, а є спеціально підібрані суміші, про таку альтернативу можна казати лише умовно. При візуальному аналізі внеску даного фактора, перш за все, варто звертати увагу на три кольо- ри – червоний, коричневий та сірий. Якщо вони чітко «розведені» в кольоровому ряді, другий гештальт явно вплинув на нього. Третій гештальт. Основний варіант: +\x0_x\=537_=16_=\-4_-2. За помірного надання пе- реваги сірого спостерігається виражене відторгнення зеленого, з тенденцією до відторгнення жовтого, незначною тенденцією надання переваги фіолетовому, червоному та чорному та не- специфічним відношенням до синього та коричневого. Блок 2. Блок 2. Зміст та методи діагностики психоемоційного стану дівчат, які пережили насильство або належать до групи ризику 24 Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками, які пережили насильство або належать до групи ризику Головне місце в цій структурі займає відношення до зеленого кольору. Оскільки в двох фак- торах зелений явно не виділяється, візуальне визначення виявлення цього гештальту також не викликає особливих ускладнень: виражене надання переваги та особливо відторгнення зелено- го – головні ознаки цього. ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ КОРЕЛЯТИ КОЛЬОРОВИХ ФАКТОРІВ 1. Перший фактор. В характерологічному та поведінковому аспектах з цим фактором пов’язані загальні показники адаптації – дезадаптації (перший та другий варіанти відповід- но). Якщо домінує перший варіант, підліток оцінює себе та своє життя за принципом «в мене все добре». Особливих скарг не висувається. Об’єктивне спостереження не виявляє серйозних відхилень від вікових норм. Нерідко в характері спостерігаються риси гіпертимного типу. По- ведінка, як правило, просоціальна. Другий варіант – самооцінка змінюється, підлітки мало за- доволені собою, як і оточуючим. Скарги на незадовільне самовідчуття, настрій, порушення сну тощо. Відмічають в себе підвищену гнівливість та дратівливість. Об’єктивні дані вказують на різні дисфункції нервової системи. У характері домінують дистимічні риси. Схильні до делік- вентної поведінки. 2. Другий фактор. Фактор пов’язаний з полярністю стенічність – астенічність. У випадку першого варіанта підлітки оцінюють себе як бадьорих, працеспроможних, впевнених, стійких до зовнішніх впливів. У характері домінують гіпертимні риси. Окремих особливостей поведін- ки не виявляється. При другому варіанті типовим є відчуття слабкості, виснаженості, сон не приносить відпочинок. У характері домінують риси «гальмівних» типів. Окремих особливос- тей поведінки також не виявляється. 3. Третій фактор. Як не дивно, якщо відштовхуватись від формальних показників (вага, дисперсія і т.д.), цей фактор виявився найбільш «вагомим» щодо зовнішньої валідності. У ви- падку основного варіанта (відторгнення зеленого) – спостерігається виражене відхилення від різного роду характерологічних та поведінкових норм. Мова, перш за все, іде про психопати- зації рис характеру за шизоїдним або епілептоїдним типами. Підлітки проявляють виражений нонконформізм, емансипованість, деліквентну поведінку. Частими є порушення настрою по типу дисфорій. Об’єктивне дослідження нерідко виявляє органічну патологію мозку ендоген- ного походження. Виражений негативізм до зеленого свідчить про високий ризик епінападів. Другий варіант є характерним для підлітків з конформістськими установками, що мають тен- денцію до заперечення проблем або їхнього знецінювання, стабільних в плані самопочуття та настрою, здатних контролювати свою поведінку. ВИЗНАЧЕННЯ ВНЕСКУ КОЛЬОРОВИХ ФАКТОРІВ В КОНКРЕТНИЙ КОЛЬОРОВИЙ ВИБІР У цьому розділі наводяться формули, за допомогою яких можна визначити, як вплинув на кольоровий вибір досліджуваного кожен з трьох кольорових факторів та тим самим вирішити, які характерологічні та поведінкові особливості властиві даному досліджуваному. 1. Розрахунок внеску першого фактора. Розрахунок робиться за формулою № 1: F1 = (0,65(4–n5)+0,6(4–n4)+0,5(4–n3)+0,8(n7–4)+0,7(n1–4))/9, де n – рангове місце відповідного кольору. Наприклад, n7 – рангове місце чорного кольору. Значення фактора можуть знаходитись, приблизно, в межах від +1 до –1. Позитивні зна- чення фактора (особливо >+0,5) говорять про домінування першого варіанту (вибір яскравих, світлих кольорів домінує над вибором темних, тьмяних), а негативні (особливо <–0,5) – друго- го. Значення, близькі до нуля, свідчать про невираженість фактора, про його слабкий внесок в конкретний кольоровий вибір. 25 Приклад № 1. Розглянемо кольоровий вибір 03542617. Підставимо значення у формулу № 1. Отримуємо: F1 = (0,65+0+1+3,2+2,1)/9 = +0,77. Висновок: спостерігається виражений перший варіант. 2. Розрахунок внеску другого фактора. Вага фактора розраховується за формулою № 2: F2 = (0,6(4–n3)+0,4(4–n4)+0,8(n6–4)+0,6(n0–4))/8. Значення фактора можуть знаходитись також приблизно в межах від +1 до –1. Оцінка зна- чень аналогічна – позитивні значення свідчать на користь першого варіанта, негативні – друго- го. Приклад № 2. Той самий кольоровий ряд: 03542617. Підставляємо значення у формулу № 2. Отримуємо F2 = (1,2+0+1,6–1,8)/8 = +0,125. Висновок: жоден з варіантів не є вираженим, вне- сок факторів незначний. 3. Розрахунок внеску третього фактора. Розрахунок робиться за формулою № 3: F3 = (0,95(4–n2)+0,35(n0–4))/3. Позитивні значення фактора спостерігаються у випадку віддавання переваги зеленому ко- льору, а негативні – при його відторгненні. Приклад № 3. Вже відомий нам кольоровий вибір: 03542617. Застосувавши формулу № 3, отримуємо F3 = (–0,95–1,05)/3=0,66. Висновок: спостерігаємо виражений основний варіант фактора № 3. Таким чином, ми визначили, що на кольоровий вибір нашого досліджуваного вплинув пер- ший кольоровий гештальт, вагомий внесок зробив також третій фактор, вплив другого фактора є незначним. Отже, спостерігається конфлікт між основними варіантами першого та третього факторів – з одного боку, особистісна позиція та поведінка по типу «в мене все добре», з друго- го – висока внутрішня напруженість, зміни особистості за епілептоїдним типом. Клінічно-психологічне дослідження підтвердило дане заключення. Зокрема, на профілі ПДО відмічені наступні піки – гіпертимність, епілептоїдність, мужність. ВИСНОВОК Використання цілісного підходу до інтерпретації результатів кольорових переваг за тестом М. Люшера має сприятливу перспективу. Кольоровий вибір, як окремий випадок процедури класифікації або впорядкування, опосередковано через механізм ідентифікації відображає по- рядкові відносини між структурами особистості людини.