Аналіз соціальних послуг за 2016 рік

З метою реформування системи соціальних послуг у Верховній Раді України здійснюється супроводження розробленого Міністерством проекту Закону України „Про соціальні послуги” (реєстр. № 4607 від 06.05.2016), яким, зокрема, передбачено:

- децентралізацію надання соціальних послуг, що забезпечить активізацію розвитку соціальних послуг на рівні територіальної громади;

- запровадження єдиних підходів в організації роботи системи надання соціальних послуг, що надаються вразливим верствам населення, визначення мінімального базового пакета соціальних послуг, що повинен забезпечуватися на рівні територіальної громади;

- забезпечення адресності надання соціальних послуг і задоволення потреб кожного громадянина;

- створення конкурентного середовища на ринку соціальних послуг, широке залучення до їх надання недержавних організацій. Продовжувалась робота із стандартизації соціальних послуг. Протягом 2013-2016 років затверджено наказами Мінсоцполітики та зареєстровано в Мін’юсті 19 державних стандартів соціальних послуг, з них у 2016 році затверджені:

- Державний стандарт паліативного догляду (наказ Мінсоцполітики від 29.01.2016 № 58, зареєстровано в Мін’юсті 17.02.2016 за № 247/28377);

- Державний стандарт стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності (наказ Мінсоцполітики від 29.02.2016 № 198, зареєстровано в Мін’юсті 23.03.2016 за № 327/28562);

- Державний стандарт соціальної адаптації соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах (наказ Мінсоцполітики від 31.03.2016 № 318, зареєстровано в Мін’юсті 22.04.2016 за № 621/28751);

- Державний стандарт кризового та екстреного втручання (наказ Мінсоцполітики від 01.07.2016 № 716, зареєстровано в Мін’юсті 20.07.2016 за № 990/29120);

- Державний стандарт соціальної послуги посередництва (медіації) (наказ Мінсоцполітики від 17.08.2016 № 892, зареєстровано в Мін’юсті 12.09.2016 за № 1243/29373);

- Державний стандарт при працевлаштуванні та на робочому місці (наказ Мінсоцполітики від 21.09.2016 № 1044, зареєстровано в Мін’юсті 17.10.2016 за № 1359/29489);

- Державний стандарт соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів (установ) (наказ Мінсоцполітики від 26.09.2016 № 1067, зареєстровано в Мін’юсті 19.10.2016 за № 1367/29497).

У 2016 році здійснено закупівлю соціальних послуг у Львівській, Рівненській, Хмельницькій та Миколаївській областях на загальну суму понад 800,0 тис. грн (у 2015 році соціальне замовлення проводилось у Хмельницькій та Миколаївській областях на загальну суму близько 200,0 тис. гривень).

Водночас для залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг місцевими органами виконавчої влади використовуються інші механізми їх підтримки – підтримка соціальних проектів, виділення коштів за рахунок місцевих бюджетів в рамках програм соціально-економічного розвитку регіонів (Волинська, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернівецька, Черкаська області).

У рамках децентралізації влади у процесі об’єднання територіальних громад 2 територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі – територіальний центр) (Закарпатська, Одеська обл.) реорганізовано у відділення соціальної допомоги вдома, 2 територіальні центри об’єднано в один (м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області).

Триває передача територіальних центрів об’єднаним територіальним громадам (далі – ОТГ) (19 територіальних центрів утворено ОТГ) та переформатування їх діяльності (Черкаська, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська, Хмельницька області). Так, в Запорізькій області утворено 2 комунальні установи: „Центр соціальних послуг” у Веселинівській та Комиш-Зорянській селищних ОТГ; 4 територіальні центри у Хмельницькій області реформовано шляхом приєднання до них центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та центрів реабілітації осіб з інвалідністю. У цих установах соціальні послуги надаються як громадянам похилого віку та особам з інвалідністю, так і дітям, сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У процесі оптимізації мережі комунальних закладів та установ, що надають соціальні послуги створено в 10 ОТГ – центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; в 3 ОТГ – комунальні установи „Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)”, що надають соціальні послуги усім категоріям населення.

Мережа закладів та установ, що надають соціальні послуги, налічує близько 2 тис. суб’єктів, якими обслуговується майже 2 млн. осіб, зокрема:

- 667 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

- 287 будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;

- 111 закладів для бездомних осіб, центрів соціальної адаптації осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний.

Близько 68 тис. громадян похилого віку та осіб з інвалідністю отримують соціальні послуги від фізичних осіб згідно з Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 558 (зі змінами).

З метою надання методичної допомоги територіальним центрам соціального обслуговування (надання соціальних послуг) затверджено Типовий штатний норматив чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (наказ Мінсоцполітики від 12.07.2016 № 753) та форми документів, необхідних для оформлення на обслуговування в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (наказ Мінсоцполітики від 14.07.2016 № 762);.

Для підвищення якості надання соціальних послуг в інтернатних установах системи соціального захисту населення Мінсоцполітики розроблено Типове положення про психоневрологічний інтернат, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 957, та Типове положення про дитячий будинок-інтернат, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 978.

Діючими установами та закладами запроваджуються нові послуги, а саме:

- соціально-педагогічну послугу „Університети третього віку” отримали майже 21,8 тис. осіб;

- послугу „паліативний догляд” за місцем проживання вдома – 498 осіб (м. Київ, Хмельницька обл., Черкаська обл., Харківська обл.);

- послугу „догляду вдома” для осіб з психічними розладами – 976 осіб (м. Київ, Черкаська, Харківська обл.);

- послугу „підтримане проживання” громадян похилого віку та інвалідів на базі спеціалізованих житлових будинків, зокрема у м. Київ

- послугу „денного догляду” – 935 осіб.

У будинках-інтернатах функціонують 3 відділення денного догляду (у Дніпропетровській та Одеській областях) та 12 відділень підтриманого проживання (у Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях).

У територіальних центрах продовжується створення мультидисциплінарних команд для надання соціальних послуг у віддалених населених пунктах. Так, у 2016 році 521 така команда надала послуги 59,7 тис. особам.

У 2016 році в Україні функціонувало 649 центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та 91 заклад соціального обслуговування, які надавали соціальні послуги сім’ям, дітям та молоді.

Послугами центрів було охоплено 448 788 сімей найуразливіших категорій населення, в яких виховується 554 538 дітей. З них за результатами вивчення потреб дитини та її сім’ї у 152 192 сім’ях (у них 234 130 дітей) виявлено складні життєві обставини.

На підставі досягнення позитивного результату вийшли з кризи 69 289 сімей (92 % від загальної кількості сімей, щодо яких завершено роботу).

З метою забезпечення права дітей на виховання в сімейному середовищі упродовж поточного року соціальні послуги отримали 5 006 сімей, діти з яких перебували в інтернатних закладах за заявою батьків.

У ході здійснення соціальної роботи центрам вдалося запобігти відібранню дитини у 8 504 сім’ях (91 % від загальної кількості сімей, в яких був ризик відібрання дитини).

З метою покращення якості та доступності соціальних послуг для мешканців громади затверджено нові типові структура і штати центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (наказ Мінсоцполітики від 29.06.2016 № 709, зареєстровано в Мін’юсті 11.07.2016 за № 939/29069). Передбачено введення відповідних посад спеціалістів, які надаватимуть спеціалізовані послуги жителям громади, зокрема, посади практичного психолога, юрисконсульта, соціального педагога та фахівця із соціальної роботи. Запроваджено новий підхід до визначення кількості штатних одиниць – відповідно до потреб кожної громади у тих чи інших послугах. Введення такої структури дало можливість не тільки зберегти чисельність працівників центрів, а й дещо збільшити її.

Наразі загальна кількість фактично працюючих у центрах працівників становить 5 338 осіб. З метою відновлення трудових навичок бездомних осіб та їх трудової реінтеграції у Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях на базі недержавних організацій, які працюють з бездомними особами, продовжують функціонувати трудові (виробничі) майстерні (меблева, свічна, кондитерська, благодійні крамнички, пилорама тощо).

Здійснюються виїзні прийоми центрів обліку бездомних осіб, зокрема до лікувальних закладів та установ виконання покарань, з метою максимального охоплення соціальними послугами бездомних та звільнених осіб. Активно така робота проводиться в Одеській, Миколаївській та Чернівецькій областях.

Також Мінсоцполітики підтримано запропоновану до другого читання редакцію законопроекту „Про внесення змін до Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україніˮ (реєстр. № 3833, поданий народним депутатом України Б. Розенблатом), яка враховує, зокрема, пропозиції Уряду стосовно доповнення правом реєстрації місця перебування для бездомних осіб.

Запропоновані та враховані зміни сприятимуть відновленню системи реінтеграції бездомних осіб та конституційних прав осіб, які не мають житла, та отримують соціальні послуги у відповідних соціальних закладах, – наявність реєстрації місця перебування дозолить вирішувати усі проблеми людини (призначення та виплата пенсійних і соціальних виплат, медичне обслуговування, працевлаштування тощо) та забезпечить якісну соціальну роботу.